Die Heimatorte der Porträtierten
in
Die Protagonistinnen stammen aus folgenden Städten. Kyjiw, Charkiw, Odesa, Dnipro, Donezk, Lwiw, Saporischschja, Krywyj Rih, Mykolajiw, Sewastopol, Luhansk, Winnyzja, Mariupol, Simferopol, Makijiwka, Cherson, Tschernihiw, Poltawa, Tscherkassy, Chmelnyzkyj, Tscherniwzi, Schytomyr, Sumy, Riwne, Slowjansk, Pyrjatyn, Irpin, Kolomyja.
Ukrainische Schreibweise
Wir haben uns bei Namen und Orten für die ukrainische Schreibweise entschieden, auch wenn sie im Deutschen bislang unüblich war. So schreiben wir zum Beispiel Kyjiw statt Kiew. Damit wollen wir den Menschen Respekt erweisen, die sich bereit erklärt haben, ihre Geschichten mit uns zu teilen. Wir ändern nur unsere Lesegewohnheiten – sie mussten ihr komplettes Leben ändern.
Die Herkunftsorte
Auf der Karte sind die Herkunftsorte der Protagonistinnen farblich markiert. Für den besseren Überblick haben wir zusätzlich die größten Städte mit über 250.000 Einwohner*innen (Stand 2020) aufgelistet. Denn die Angriffe finden seit dem 24. Februar 2022 überall in der Ukraine statt. Über die Hälfte dieser Städte werden täglich bombardiert und manche sind von Russland schon 2014 besetzt worden. Nur eine Großstadt wurde noch nie von Raketen getroffen.
Manches ist zu Schmerzhaft
Die porträtierten Menschen haben sich oft bemüht, die Fragen auf Deutsch zu beantworten. Manche machen aktuell einen Sprachkurs oder haben ihn gerade abgeschlossen. Andere wiederum arbeiten oder warten auf einen freien Platz in der Sprachschule. Die erzählten Geschichten sind vielfältig, doch viele weitere konnten nicht erzählt werden: Manches ist noch zu schmerzhaft, manche Wunde noch zu frisch.

Втрачене – здобуте.
Шляхи з України до Гревена.
Які сліди залишає по собі війна?
Після повномасштабного нападу Росії на Україну в лютому 2022 року в Гревені опинилися і віднайшли себе багато українок та українців. Деякі з них свідомо приїхали до своїх родичів та знайомих. Однак більшість були „розподілені“ сюди скоріше випадково. Відтоді їм доводиться тут освоюватись.
„Віднайти себе (знову)“ та „освоїтись“ описують різною мірою два процеси: внутрішній пошук себе і зовнішнє пристосування до місцевих умов в місті та суспільстві. Обидва процеси необхідні для того, щоб дати лад своєму життю.
На виставці представлені світлини людей, які втратили своє старе життя і тепер живуть у Гревені.
Ми запитали їх:
Кого і що вони втратили?
Що вони втратили через свою вимушену втечу?
І що вони здобули в Гревені?
Як вони пристосовуються тепер у нашому місті?
На 15 великоформатних світлинах люди показують нам „свої“ місця у Гревені та розповідають короткі історії про свої втрати та здобутки.
Фото: Ґюнтер Беннінґ
Інтерв’ю: Ґюнтер Беннінґ та Ольга Штромбергер
Ініціатива від:
Асоціація допомоги біженцям St Martinus Greven
Місто Гревен, інтеграційна робота
Спілка You are. Ukraine-Hilfe aus aller Welt (UAre) e.V.
Версія українською мовою та контактна інформація: QR-код або ukraine.benning-pr.de
ДОДАТОК ДЛЯ ФЛАЄРІВ:
Виставку можна буде побачити з 5 листопада 2024 року по 19 листопада 2024 року у фойє ратуші міста Гревен.
Відкриття з українським фуршетом відбудеться 5 листопада о 16:00.
Вхід безкоштовний.
На карті відмічені міста, з яких походять головні герої. Для кращого розуміння ми додатково вказали найбільші міста з населенням понад 250 000 мешканців (станом на 2020 рік). Тому що напади відбуваються по всій території Україні з 24 лютого 2022 року. Більше половини цих міст бомбардуються щодня, а деякі з них були окуповані Росією ще у 2014 році. Лише одне велике місто ще ніколи не зазнавало ракетних обстрілів.
Зображені люди часто намагалися відповідати на запитання німецькою мовою. Деякі з них наразі проходять мовні курси або щойно їх закінчили. Інші ж працюють або чекають на вільне місце в мовній школі. Мовні курси мають різні рівні складності: починаючи від A1 (початківці) до С2 (майже носії мови).
Розказані історії різноманітні, але багато чого не вдалося розповісти: Деякі речі ще занадто болючі, деякі рани ще занадто свіжі.
Ми вирішили використовувати український варіант написання власних імен та міст, хоча це досі незвично для німецької мови. Так наприклад, ми використовуємо написання Kyjiw замість Kiew. Таким чином ми хочемо висловити свою повагу до людей, які погодилися поділитися з нами своїми історіями. Нам потрібно лише змінити свої читацькі звички – їм довелося змінити все своє життя.